Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Книга Володимира Антонова "Духовнi практики. Навчальний посiбник"

Головна > Книги > Духовнi практики. Навчальний посiбник > "Пiдняття" кундаліні

Змiст книги
"Духовнi практики. Навчальний посiбник."

Бог i ми. Ступенi духовного шляху

Багатомiрнiсть всесвіту

"Створення свiту" i "кiнець свiту"

Де шукати Бога?

Пекло i рай

Як полюбити Бога?

Бог — i Божественнi Вчителi

Бог — i язичеськi "боги"

Духовне серце — орган любовi

"Формула Бабаджі"

Iстина

Простота

Любов

Карма-йога (служiння)

Знищення свого нижчого "я" заради злиття з "Я" Бога

Практика Прямого Шляху

Попереднi методи

Початковi методи

Етична самокорекцiя

Враження — як "їжа" для душi

Початковий контроль своїх емоцiй

Зiбранiсть, енергiйнiсть

Гiгiєнiчнi поради

Хатха-йога

Робота з образними представленнями ("вiзуалiзацiя")

Основнi методи

Загальнi відомості

"Хрест Будди"

Розминка

Релаксаційні асани

Пранайами

Психофiзичнi вправи

"Шавасана"

"Латихан". Хрещення Святим Духом

Очищення чакр. Розкриття духовного серця

Виходи з тiла

Розвиток чакр. Дань-тяни

Робота з меридiанами. Сушумна, чітріні, жень-мо, "мiкрокосмiчна орбiта", серединний меридiан

"Кокон"

"Мiхури сприйняття"

Розвиток "сили в тонкостi" (правильна "кристалiзацiя" свiдомостi)

"Моржування"

Медитативний бiг

Вищi методи

Їхня задача i схема роботи

Пранава. "Народження" i "дорослiшання" у Святому Духу

Зцiлення вiд бiсiв

"Тотальна реципрокальність" (ніродхі)

Вогненне хрещення. Злиття з Божественним Вогненним "Махадублем"

"Корiнь"

"Пiдняття" кундаліні

Входження в Обитель Творця

Висновок

Лiтература


 

"Пiдняття" кундаліні

... Але входженню в Чертог Шлюбний Бога-Отця (алегорiя апостола Пилипа [5,14]) — Його Всесвiтню Обитель — повинний передувати ще один значний етап роботи — "пiдняття" кундаліні [11].

Кундаліні — це Атмічна (Божественна за рiвнем тонкостi) енергiя, що була накопичена кожним у всiх кращих епiзодах усiх його втiлень. А саме, вона утворюється i накопичується тодi, коли ми перебуваємо в станах нiжної, витонченої любовi. Але ця енергiя не втiлюється щораз у новi тiла разом iз утiлюваною частиною душi (дживою), а "складується" в як би "скарбничцi", що нагадує витягнуту майже до цилiндричної форми повiтряну кулю.

Ця структура, якщо вона розвита, має розмiри, вимiрюванi кiлометрами; вона розташовується у вiдповiдному їй найтоншому еоні всерединi планети на рiвнi її мантiї. Величина кундаліні корелює зi ступенем еволюцiйної зрiлостi душi.

Кундаліні i джива кожної людини утворюють цiльну систему, будучи зв'язанi спецiальним енергетичним каналом, приєднаним до передньо-нижньої частини муладхари.

"Пiдняти" кундаліні до тiла i використовувати її в духовнiй роботi можуть тiльки тi люди, що накопичили достатню кiлькiсть цiєї енергiї, — тобто еволюційно зрiлi i гiднi входження в Обитель Бога-Отця i Злиття з Ним.

Таким чином, читачу повинно стати ясним, що кундаліні знаходиться ні в чакрі муладхарі, i тим бiльше не має нiчого загального з куприком, про що можна прочитати в деяких лiтературних джерелах. I "пiдйом" кундаліні не може бути досягнутий нi биттям куприком об пiдлогу, нi танцами-трясками. Вправи для "пiдняття" кундаліні, що давав своїм шанувальникам Раджніш, були не бiльш, нiж жартами: "чим би дiти нi потiшалися — аби не плакали".

Істинний "пiдйом" кундаліні здiйснюється пiсля проходження пiдготовчих етапiв, описаних у книзi [11], на спецiальних "мiсцях сили" (чи без них) за допомогою компетентного духовного Майстра чи ж безпосередньо невтiленим Божественним Учителем.

Змiст "пiдняття" кундаліні полягає в тому, щоб, по-перше, злити накопичену iндивiдуальну Атмічну енергiю з Творцем (Параматманом), по-друге, провести зцiлювальне і перетворююче "пропалювання" клiток тiла Атмічною енергiєю, по-третє, навчитися аутоідентифікації з Атманом. Останнє стає можливим, коли кундаліні пройшла крiзь тiло (це робиться лежачи) i утворила нове енергетичне скупчення за сахасрарою.

Зi сказаного випливає, зокрема, що перш, нiж братися за "пiдйом" кундаліні, треба попередньо добре подумати. Адже, якщо енергiя кундаліні переведена в Параматман, то людина, як iндивiдуальнiсть, її втрачає. I в неї залишається єдиний правильний вихiд з цiєї ситуацiї — влити у Творця також i дживу саме в даному втiленнi. Якщо ж це не вiдбувається, наприклад, адепт, що ще не розвив у собi достатньої стiйкостi в тонкостi, "зривається" пiд впливом тих чи iнших причин у грубi емоцiйнi стани, що не всiм завжди вдається вiдслiдковувати в собi, — то наступного разу вiн утiлюється вже без цього найцiннiшого енергопотенціалу, i йому приходиться накопичувати його заново.

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]