Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Володимир Антонов
Лісові лекції до фільмів

Головна > Книги > Лекції

 

Володимир Антонов


Даоська йога

 
(лісова лекція до фільму)




Частина перша


Тема сьогоднішньої нашої розмови — даоська йога.

Цей прекрасний напрямок духовної думки було створено в Китаї, де з давніх-давен керував духовним розвитком втілених людей Хуан-Ді.

Слова даоська йога, даосизм походять від китайського слова Дао (в російській вимові; або в англійській вимові — Тао), що означає, Творець, Бог Отець. (А Де — це Святий Дух, або, що те ж саме, — Брахман).

Вчення даоської йоги, тобто, Вчення про Шлях пізнання Дао і Злиття з Ним, було сформульоване й описане Божим Учнем Божественного Хуан-Ді — Лао-Цзи. Російською мовою воно було вперше опубліковане в компетентному і зрозумілому для читача викладі — саме нами. Його можна знайти у книзі Класика духовної філософії та сучасність.

Дао-Де-Цзин (тобто Книга про Дао і Де), — це книга, написана Лао Цзи, — це чудовий підручник з релігії. Прекрасний підручник! Причому зазначу, що в ньому викладається те ж саме, що і у Вченні Ісуса Христа, в Бхагавад-Гіті та в інших найвидатніших літературних творах, які були створені Богом.

Відмінність між ними — лише в тому, що одне й те ж саме, одна й та ж методологія духовного вдосконалення викладається трохи різними словами. І це — добре! Тому, що це допомагає читачам, духовним шукачам — пізнавати Істину.

Дуже коротко формулюючи, можна висловити суть Учення даосизму, Вчення про Дао і Де, про Шлях пізнання Його, Злиття з Ним — у таких словах:

Дао (тобто Бог-Отець, Творець) пізнається шляхом розвитку людиною себе як духовного серця, на тлі внутрішнього спокою. На тлі цього спокою ми повинні вчитися любити красу Творіння, ставитися до цієї краси дбайливо, ласкаво, ніжно, вчитися зливатися з нею собою як свідомістю. Тоді ми зможемо (але, підкреслю, саме тоді, коли станемо достатньо великими і витонченими духовними серцями!) — зможемо зливатися з Де, а потім з Дао.

У Китаї та ряді країн тієї частини нашої планети це Вчення — про Красу, Тишу, Гармонію, Злиття з Богом — спричинило у минулому визначальний вплив на розвиток культури тих країн. Це — і “чайні церемонії”, і “ландшафтні парки” та адекватні цьому релігійно-філософському напрямкові твори різних жанрів мистецтва, і навіть види військового мистецтва.

А ось коли в Китай та навколишні країни прийшов буддизм — тобто схоже з даосизмом Вчення про Шлях пізнання Первинної Свідомості (пізнання як? За допомогою любові: любов до Творіння, а потім до Творця), — тоді відбулося злиття цих двох схожих напрямків, і виник новий синтетичний напрямок — названий чань-буддизмом.

Ми зараз познайомимося з тим, як про Шлях до Дао (або, що те ж саме, — до Первинної Свідомості, Бога-Отця, Творця) говорять Божі Вчителі — Хуан-Ді, Лао-Цзи, та Їхні послідовники, зокрема, Хуань і Хань.

 

Бесіди з Хуан-Ді:

 

Почнемо з цитат з наших бесід з Хуан-Ді.

Він говорив:

— Вічне — це ЛЮБОВ!

Приходять, розквітають і йдуть цивілізації, виникає і зникає життя у нових куточках всесвіту, а Любов — скрізь залишається незмінною Основою Сущого!

Любов — це мова життя, якою говорить Бог із всесвітом! Любов — це мова, якою людина може розуміти людину! Любов — це мова, з допомогою якої людина може розуміти Бога! Адже Бог є Любов!

Ми запитали:

— Хуан-Ді, а як Ти Сам пізнав Творця?

Він відповів:

— О! Це було так давно, що Я й не пам'ятаю! — жартує Хуан-Ді. – Я так давно став єдиним з усією вселенською Первинною Свідомістю, що навряд чи доречно зараз розповідати Мою історію.

Я стояв біля витоків зародження Землі, і надалі весь її розвиток — від початку і до цього дня — відбувається на Моїх Руках.

Місія Моя — всесвітня! В Мені живуть зірки, галактики — увесь проявлений всесвіт!

А для шукачів Мене — Я являю Собою Невиявлене. Я також надаю можливість для пізнання “будівельного матеріалу” всієї Світобудови.

Я не будую Брахманічних Махадублів, майже завжди залишаючись по той бік “дзеркала”. Я виходжу в Творіння з Моєї Обителі, проходячи крізь світи “задзеркалля”.

Тут я поясню відразу, що детально про дзеркало, задзеркалля можна прочитати в нашій книзі “Екопсихологія”.

... Будучи вже Вселенською Божественною Душею, Я “в'їхав” у струмінь життя на Землі. Як і багато Iнших, Я набував Божественності не на планеті Земля. Але, яким би своєрідним не був Шлях сходження тієї чи іншої душі, закон розвитку для всіх єдиний.

Існує Велике Безмежне Дао, й існують створені Дао окремі душі, яким потрібно навчитися правильно використовувати отриману в дар від Дао свободу волі.

Свобода волі – дуже цікава штука. Вона може привести душу до падіння в безодню, а може привести до неймовірних висот... Все залежить від того, як її використовувати.

Правильне використання свободи волі веде до бездоганного життя.

Існує три ступені оволодіння бездоганністю:

Перший ступінь, який повинна взяти душа, — це навчитися жити в піднебесному світі, не порушуючи його краси, гармонії і рівноваги. Це – етика взаємин з втіленими істотами і всіма іншими елементами Творіння.

Я, як і будь-який Аватар, розповідав людям про закони, якими вони повинні керуватися, взаємодіючи з навколишнім світом. Я навчав людей, перш за все, етики. Етики потрібно вчити саме людей: адже більш низькі форми життя майже ніколи не порушують гармонію світу. Прагнення порушувати закони Дао притаманне людині...

Душа, яка виявилася здатною інтелектуально осмислити, увібрати в себе ці закони і вибудувати своє життя згідно з ними, — взяла перший бар'єр бездоганності. І Дао дозволяє таким душам, бездоганним в мирському, рухатися далі.

На другому ступені люди, які дотримуються законів краси, повинні і себе перетворити на красу. Вони повинні злитися з красою воєдино, стати нею. Йдеться, зрозуміло, не про прикрашання тіл, а про перетворення в красу себе як душ. Цей ступінь освоюється за допомогою психоенергетики — очищення чакр та інших структур організму, а потім розвиток себе як духовного серця.

Методологічних варіацій тут може бути багато, але суть їхня одна: є “Небесне” — Дао, а ще є “земля” — тобто матеріальний світ, а також є душа, яка має прокласти собі Шлях від “землі” до “Небесного”, від “Інь” до “Янь”. В кінці цього Шляху душа зливається з Красою Дао, стає Нею.

Третій ступінь оволодіння бездоганністю полягає в тому, щоб душа, яка злилася з Дао, навчилася активно творити Вищу Красу на Землі — кожним своїм словом, думкою, дією випліскуючи в світ Іскри Краси з Безмежного Океану Дао...

... Я почав Своє Служіння Аватара на світанку життя планети Земля. Китай протягом тисячоліть був основною зоною прикладення Моїх сил. Я ніс людям закони моральності і закони осягнення Вищого. Я виявляв Любов Бога — в світ, щоб люди захотіли стати подібними Мені.

Є закон подібності: “Подібне притягує подібне”. Я сіяв в душах зернятка Любові — і потім протягом століть міг притягати їх в Себе Великим Вселенським Магнітом — ВЕЛИКОЮ ЛЮБОВ'Ю!

Я багато разів приходив на Землю. Я залишився в легендах як перший Божий Імператор Китаю.

— Чи багато було в Тебе учнів, які збагнули Творця?

— ак. Для них Я розкривав Вище, так само, як і для вас.

Є дві основи, осягнення яких дозволяло Моїм учням успішно освоювати все інше. Це – спокій і руки духовного серця.

Спокій — це основа вміння розчинятися. Спокій — це основа здатності свідомості бути нескаламученою нічим, бути прозорою... Той, хто здатен стати спокоєм, — здатен пізнавати.

Є явище прозорості. Є прозорість води, прозорість повітря. А Дао — це Найвитонченіша Прозорість!

Далі, для того, щоб навчитися пізнавати себе, треба — в спокої! — відчувати руки свідомості: руки духовного серця. Треба навчитися торкатися руками духовного серця об'єктів нематеріальних планів так само, як руками тіла ми торкаємося до матеріальних предметів. Потрібно навчитися відчувати багатовимірний простір — як воду — і, гребучи руками, пересуватися в ньому, як у водному середовищі... Якщо освоїти це, то світи по інший бік “дзеркала” стають легко пізнаваними. А Там — Великий Спокій...

Окреме “я” не може володіти абсолютною силою! У всесвіті є лише одна така сила – це сила Творця!

— Хуане-Ді, як набути сили, яка дала б абсолютну невразливість стосовно негативних енергетичних впливів?

— Зрозумій, що окреме “я” не може мати абсолютної сили! У всесвіті є лише одна така сила — це Сила Творця!

Для того, щоб з’єднатись із цією Силою, необхідно, зокрема, навчитися приймати розвиток подій — як прояв Волі Творця. Необхідно також прийняти для себе те, що Він повністю контролює все, що відбувається у всесвіті.

Злиття з Силою можливо лише за повної відсутності проявів індивідуального “я”, тобто коли ти сприймаєш події, не бажаючи особисто якогось певного результату. Тільки тоді ти будеш невразливим.

... Моє Життя — це безперервний розвиток, безперервний рух до нового. Я ніколи не залишаюся тим самим, Я безперервно змінююсь.

Все, що існує, все, що відбувається де б то не було — безпосередньо пов'язане зі Мною.

В Глибинах Мене — витік, початок всього.

Звідти — з Глибин Мене — Моєю Силою виявляється все, що одержує буття. Будь-яка річ існує лише тому, що Я даю їй можливість бути!

І тепер ти маєш зрозуміти, що за всякою річчю, за будь-якою подією стою Я!

Будь-який прояв — що здається тобі навіть найогиднішим — має місце тому, що саме Я дарував йому таку можливість.

Тому — нікого і ніщо не засуджуй!

... Великий, безмежний Океан Дао є Основою всього виявленого світу. Ніщо не існує саме по собі, незалежно від Нього!

Все у світі Творення з'являється — і з часом зникає. А Дао залишається – Живе, Вічно Суще!

Нехай кожен спробує відчути це, порівнявши все тимчасове, обмежене в проявленому світі — з нескінченним, безкраїм Життям Океану Дао.

Для того, хто усвідомив, відчув це співвідношення, стане ясно, до чого йому треба прагнути на своєму шляху. Це допоможе йому робити правильний вибір і не впадати в ілюзію, вважаючи що-небудь в матеріальному світі суттю всього свого життя...

Ми попросили:

— Хуане-Ді, розкажи що-небудь зі Своєї біографії.

Він відповів:

— З якої?

— Розкажи те, що було б корисне нам. Або те, що було б приємно згадати Тобі.

— Добре.

... Одне з Моїх втілень дуже відрізнялося від інших. У мене було тоді одночасно сім сильних учнів, яких Я посвячував в останні ступені буддхи-йоги. Кожен був Мені, як син, кожен був Мені, як молодший брат! Кожен готовий був стрибнути за Мною у прірву чи увійти у вогонь, не вагаючись ні секунди... Вони слухали Мене і розумом, і серцем, і всією своєю свідомістю, яка була величезною у кожного.

Це була рідкісна удача! Це було подібне до сяйва семи Сонць, які потім одночасно увійшли до Отця. Таке рідко трапляється в історії всесвіту... Ви знаєте, що таке — медитація групою... Сила взаємозлитих, синхронно діючих свідомостей зростає в багато разів...

Це було чудово! Вони спрямовували свої свідомості в Мене, Я вів їх, і Я ж — зі вселенських Глибин підхоплював їх і розчиняв в Нескінченності Творця...

... Коли Вони — згодом — приходили на Землю, то іноді обирали ім'я Хуан-Ді... Воно належало їм за правом спадщини, а Мені іноді здавалося, що це Я Сам втілився на Землі...

… Світле майбутнє чекає на всіх вас! Світло знань проллється через вас на Землі! Але Ми розуміємо, що це — процес поступовий.

Ми всі — за вас! Ми разом із вами працюємо на благо еволюції людей і на благо Еволюції всесвіту!

 

Бесіди з Лао-Цзи:

 

Далі — цитати з бесід з Лао Цзи.

Він почав говорити:

— ... Так, стародавня китайська цивілізація — це одна з тих значущих культур Землі, про які людство ще зберігає пам'ять. Її розвиток — від самих витоків — спрямувався Аватаром Хуан-Ді.

Велике і Неподільне Ціле — Бог в аспекті Первинної Вселенської Свідомості — люди стали саме з тих пір іменувати як Дао.

Дао — понад усе і в Глибині під усім.

Воно — за межами розуміння пересічного розуму, але може бути осягнуте розвиненою свідомістю.

Єдине Дао — Воно є Найвище, Найтонше і Блаженне, не розподілене на чоловіче й жіноче, на ліве й праве, на більш і менш досконале.

Воно — творить. Воно — проявляє Собою Споконвічну Суть усіх речей і явищ, але не є ними.

Дао — всюдисуще.

Все в світі матерії має межі, Дао ж — безмежне і нескінченне в часі.

Тільки ті хто присвятив Його осягненню все своє життя і перебувають в любові та спокої — можуть збагнути Первинне Дао!

Тисячоліття проходили й проходили..., а вчення про Дао і про Шлях Його осягнення залишалося живим!

... Ми запитали:

— Ти говорив, що був учнем Хуан-Ді?

Він відповів:

— Так... Одного разу настав і Мій час підійти так близько, що Я став бачити Його... Я зміг стати тишею і спокоєм в тій мірі, що став чути Його. Хуан-Ді став говорити те, що Я записав і що тепер іменують Дао-Де-Цзин...

— Розкажи, будь ласка, ми попросили, як Ти сам навчався?

Він відповів:

— Є щабель, з якого розвинена в минулих втіленнях свідомість отримує пряме керівництво від Дао. Є стадія розвитку душі, коли Вчення Безсмертних може бути не тільки сприйняте на словах, а й втілене в життя.

Таке було Моє останнє втілення. Я тоді прийшов на Землю, щоб оновити і розчистити від нанесеного — Вчення про Дао і залишити це знання людям.

Ми поставили запитання:

— Легенди про Тебе розповідають, що Ти був філософом, істориком та зберігачем давніх архівів, що Ти потім вийшов у відставку і відправився подорожувати, що стражник на кордоні зупинив Тебе і не пускав далі, доки Ти не викладеш Своє Вчення в письмовому вигляді. Це — так?

— Так. Як і Будь-Хто, Який Досягнув, Хто перетинає кордон життя-смерті зі світу втілених істот і переходить до життя в Дао, — так і Я повинен був залишити Послання людям.

... Ще до того, в житті, що передувало тому, про яке ви знаєте, Я був учнем Хуан-Ді в одному з Його Великих Втілень.

Ми запитали:

— Можна Тебе попросити розповісти про Хуан-Ді, про те, як Він навчав?

— Як вчить Бог? Хіба ти не знаєш?... Він вказує Шлях — а потім створює перепони, які треба подолати. Він вчить тонкощам — а потім пропонує зміцнювати силу. Він пропонує усвідомити себе — а потім показує, що тебе немає, а є тільки Дао... Тихенько і м'яко, як ніжний спокій океану, Він охоплює тебе і занурює в Себе з головою. У Тиші і Безмежності тоді — не залишається тебе! Тоді — немає більше нічого, крім Дао — Всепроникаючого, Безмежного!... І над Океаном Дао — Світло, що має Імена та Форми... Одне з цих Імен — Хуан-Ді. Але Їх — безліч, як променів у Сонця. Серед них є і Лао-Цзи.

— Значить, ти кажеш, що бачив Його, живучого в тілі?

— Так, Я бачив Його — і такого, який живе в тілі, і зникає, і з'являється знову. Так, Я бачив Його! І Я чув слова, що злітають з губ, чув Його слова які звучать на глибині духовного серця, чув Безмовність Його Тиші в Глибинах Дао.

— Ти не міг би розповісти ще про Нього?...

— Так, але Це — дуже давні картини з життя Піднебесся...

Світанок в горах... Річка Хуанхе несе свої води в море, що іменують тепер Жовтим. Знаєш — чому? Золоте Світло сяйва Слави і Величі Хуан-Ді відбилося в ньому — і води наповнилися жовто-золотим сяйвом... Така легенда...

Палац Хуан-Ді... Він — за формою подібний до величезної багатоступеневої піраміди. Широкі майданчики-тераси на кожному рівні піраміди дозволяють обійти споруду навколо. Але, щоб піднятися на наступний рівень, потрібно пройти крізь браму, що охороняється вартовими, браму, що дозволяє пройти у внутрішні покої. Там — з них — прохід далі, на наступний щабель. Люди, які не досягли певного рівня розвитку свідомості, не допускаються на вищі щаблі.

У Своїх внутрішніх покоях верхнього ступеня Хуан-Ді приймає Своїх найближчих сподвижників і учнів.

Перший же ступінь служить для багатолюдних зборів. Великі ворота відкриваються тоді назовні — і через них виходять урочисті процесії, коли відбуваються церемонії.

У ті часи Хуан-Ді дарував Піднебессю не тільки Вчення про Дао, але і знання для матеріального світу: ієрогліфічну писемність, математику та астрономію, включаючи обчислення часу і календар, багато чого з медицини. Все це стало надбанням народів. Також Його повчання про чесноти та порядки стали основою благоденства на віки.

... Тихо тече річка Хуанхе, гори свої вершини з небом з'єднали, а міцною основою їм служить сама Земля... Подивись в очі Хуан-Ді — і дізнаєшся про більше...

Є вічне і незмінне Вчення Бога. Є Безмежне Дао. Все, що створене Дао, приходить і йде, а Дао залишається... Його не можна описати за допомогою слів, але є ті Безсмертні, які пройшли Шлях і пізнали Дао!

Ми запитали:

— Скажи, Лао-Цзи, у Тебе є Свої місця сили?

— Так, є. І чимало! Найбільше — у Китаї, але не тільки. Я опікуюся зростанням безлічі душ впродовж століть. Я люблю мистецтва, Я — Покровитель тих, хто рухом вологої кисті по паперу змушує глядача зупинитися, затамувавши подих, і вдивлятися в те Невиявлене, що оживає на папері в тому місці, де малюнок залишив пустий простір. Я радію ритму віршів, в яких причаїлася тиша. Я — Хранитель традицій спокою, гармонії і краси.

Спокій і любов є основою праведного буття!

— А не даси які-небудь напуття початківцям?

Він відповів:

— Щільне і грубе несе собою руйнування, старіння і загибель. Спрямуйтесь в усьому — до гармонії і витонченню свідомостей! Подібно тендітній і ніжній квітці, ласкавому вітерцю, прозорим струменям води — прекрасне у Проявленому! І людина повинна навчитися не порушувати цю гармонію — грубими дотиками!

Потім слід звільнити і очистити в серці своїм, а потім і у всьому тілі своєму, вмістилище для Дао!

Треба навчитися служити Дао як Де, а не лише тілом! Це властивість Тих, Які досягли.

Абсолютно мудрі — тихо оповідають світу про велич Дао!

Ті, хто шукає — слухають в тиші душі і зростають у пізнанні та любові!

Найвитонченіше володіє найбільшою силою щоб будувати та одухотворяти!

Уподібніться Найвитонченішому — і тоді обіймете все Ціле!

Тепло Великого Сонця розтоплює залишки нижчих “я”— і Світло Любові вільно починає проходити крізь тіла тих, хто завантажив себе — як свідомість — в Дао!

Потім Безсмертя Дао проростає крізь тіла — в міру співрозчиненості Свідомості в Первинному Дао і діяння з Нього, як Де. Це подібне до розквітаючого персика: голі гілки, що ввібрали весняний ток життя, покриваються прекрасними квіточками! Так і Дао проростає крізь тіла, являючи Собою Спокій, Світло і Мудрість Глибин — у світ людей. Закоренившись в Глибині, росте Древо Любові — і свого часу розквітає, даруючи світу пахощі Істини!

Слухай у тиші, як підіймаються блаженні струми Світла Божественного Життя!

Дозволь Дао явити — тут — Себе! Недіяння тебе є діяння Дао!

Пізнай Велику Межу, за якою немає меж! “Дно” тваринного світу є лише “Завіса” світу Глибин, який — нескінченний...

 

Частина друга

 

Бесіди з Хуанем:

Він сказав:

— Я вітаю всіх людей, які живуть не для себе, а для Бога!

— Хуане, розкажи, будь ласка, про Себе!

— Я краще спочатку розповім, хто такий — істинний даос.

Даос — це, перш за все, той, хто пізнав спокій. Його розвинений розум мовчить. Він зайнятий спогляданням і створенням бездонної тиші, в якій перебуває Дао.

Даос міцно поєднаний з Дао узами Любові.

Шлях Даоса — це Шлях спокою і блаженства. Любов його — непорушна, віра — непохитна. Він відчуває в Собі велику ніжність до всього Творіння, створеного Дао. Ніколи не образить він марно жодну живу істоту, ніколи не порушить спокою жодної мирної живої тварини.

Дао заповнює серце досконалого даоса, а досконалий даос живе в Обителі Дао. Він живе, випромінюючи блаженство на все живе.

Досконалий даос стає Дао.

... А далі — Я хочу розповісти про методи, які викладаються у Школі, яку Я колись Сам закінчив.

Весь шлях навчання в ній поділено на три основних ступені: початковий, ступінь ретельного опрацювання всіх енергоструктур тіла і ступінь перетворення або трансформації себе як свідомості. Останній ступінь ще називали щаблем “народження нового тіла”.

Прийом в Школу на початковий ступінь був вільним – приймалися всі, в кому було присутнє щире бажання змінити себе на краще. Цей ступінь включав у себе методи початкового очищення тіла. Початківців вчили переходити у витончений стан свідомості. Це дозволяло їм вперше пізнати нематеріальне Світло всередині тіл. Їх вчили зливатися зі Світлом, а також “промивати” Ним тіла, що вело до їх оздоровлення. Більшість учнів цілком задовольнялася цим “побутовим” рівнем знань і не прохали більшого.

Однак були й ті, хто прагнув до більшого, хто хотів отримати знання про подальші можливості розвитку, перетворення себе.

Таких шукаючих — у Школі завжди зустрічали з радістю, але вимоги щодо допуску їх до подальшого навчання були вельми суворі. Відбиралися лише ті, для кого просування по цьому Шляху могло реально стати головною метою в житті, тих, хто готовий був пожертвувати всім іншим, присвятивши себе тільки цьому.

Таких послушників навчали освоювати все тонші стани свідомості і управляти сублімацією (тобто, трансформуванням одних видів енергій — в інші). Їм надавалися методи більш ґрунтовного опрацювання всього тіла Світлом. Особлива увага приділялася повному прочищенню енергоструктур голови. Критерієм успіху вважався стан, коли потік енергії абсолютно вільно і природно протікав всередині всього тіла, ніде не зустрічаючи перешкод на своєму шляху.

На третьому етапі переходили до роботи із “Золотим Еліксиром”. Цей термін означає не що інше, як найніжніший і найвитонченіше золотисте Світло Дао. Подвижник навчався знаходити Його в Первинній Глибині і повинен був поступово привчати себе до Його стану, до стану буття Ним. Він також навчався впливати цим Світлом на тіло. Під впливом цього Первинного Світла енергоструктури тіла повинні були ніби “згоріти”, “зникнути”, щоб всередині тіла не відчувалося б нічого щільнішого, ніж Світло Дао...

... Але нехай той, хто читає ці рядки, зрозуміє, що робота з Первинним Світлом або “Золотим Еліксиром” — як Його не називай — не повинна зводитися тільки до опрацювання тіла. Людина повинна змінювати себе саму як душу – свої емоційні стани, в першу чергу. Немає сенсу знову і знову ганяти по тілу потоки енергії в надії, що воно раптом чудовим чином зміниться, якщо душа при цьому залишається такою ж грубою, як і була. Адже мета алхімії — не в тому, щоб перетворити тіло у Золоте Світло, а в тому, щоб самому стати Золотим Світлом Дао!

... Дао — це Спокій.

Дао — це Блаженство.

Безсмертя — це з'єднання з Дао.

Багатовікові традиції живуть у Китаї. Вони можуть лише трохи забуватися... – але знов приходять на землю Піднебесся Ті, Хто відроджують Вчення про Шлях і про блаженну суть Вищого Плану Буття.

— А Ти знав Лао-Цзи?

— Ні. Я знав Його Вчення. Я жив пізніше.

Ми просимо:

— Розкажи, будь ласка, більше про Себе, Хуань.

Він відповідає:

— Коли Я прийшов в останнє земне життя, у Мене вже не було нереалізованих раніше бажань душі, що вимагають занурення в “земні” справи. Я не шукав посад і слави, багатства або жіночої ласки. У Мене не було іншого прагнення, крім осягнення Дао. Я прийшов, щоб стати Вчителем Дао, і саме цей, закладений ще до втілення намір, вів Мене з раннього дитинства.

З дитячих років Я жив у невеликому монастирі, який був перлиною мудрості.

Вже маленьким хлопчиком Мене почали посвячувати в життя Духу.

Мою свободу ніхто не обмежував, Я пізнавав навколишній світ, лазячи по навколишніх горах, спостерігаючи за рослинами і усілякою живністю...

Час медитацій дорослих був для Мене першим уроком внутрішньої тиші. Спокій осягався через мовчання розуму, зануреного в “Небесне серце”, тобто серце духовне. Це були перші медитації, яким вчили Мене.

Розповіді Моїх наставників про Безсмертних Подвижників слугували основною їжею для Мого розуму. Наставники вміло включали в ці розповіді історію та етику, психологію та правди про Єдиного Бога.

Коли я підріс, чакри і меридіани, органи тіла і його устрій стали предметами Мого вивчення. Я володів ясновидінням, розвиненим ще в минулих втіленнях, і легко освоював роботу з енергіями тіла. Енергії струменіли всередині Мого тіла потоками золотого світла...

(... ворон пролетів...)

Енергії струменіли всередині Мого тіла потоками золотого світла подібно до маленьких гірських потічків. Кожен меридіан Я легко бачив і міг направляти туди потік світла.

Коли Я став старшим, наступним важливим етапом була робота з Божественним Вогнем.

(... Весняні стосунки вибудовуються у пташок...)

Я навчився занурюватися в Нього в ядрі Землі за структурою, названою “стеблом золотої квітки”. Я навчився бути цим Вогнем. Все опрацювання тіла до найдрібніших меридіанів на цьому етапі було пророблене знову — на новому рівні тонкощів.

Божественний Вогонь виходив тепер з Моїх очей. Або ж Він міг бути проведений для цілительства через меридіани рук. Я легко бачив у тілах інших людей уражені ділянки та засмічені меридіани, по яких не проходила енергія. Я міг вимивати темні енергії або “спалювати” їх в направленому на них потоці Вогню.

Мені було дозволено допомагати хворим, що приходили до монастиря. Це були для Мене також безцінні уроки психології: вміння розбиратися в людях. Адже зцілення тіла без перетворення душі не може дати міцного позитивного результату. Навпаки, вони можуть лише обтяжити долі зціленого та самого цілителя*.

Потім Я “скристалізував” величезне Духовне Тіло. Ось таким Проявом Я зустрічав вас вперше на цьому Моєму місці сили і надалі допомагав вам опрацьовувати ваші тіла.

А далі був етап злиття з Дао. Освоювалось Велике “Не-я”. Цей стан потрібно було навчитися утримувати не тільки впродовж декількох хвилин або годин, але Ним потрібно було саме стати.

Це було недіяння від індивідуального “я”.

Це було немислення від індивідуального “я”.

Це була тотальна реципрокальність в Обителі Дао.

Це було осягнення Великої Межі, Першопричини, Океану Дао.

Велике “Не-я” було тепер і Океаном Дао в Первинній Глибині, і в кожній ділянці Мого тіла.

Я вчився бути Океаном Дао, Який заповнює зсередини все, що проявлено, все, що має форму і її не має.

Цей стан став тотальним! Блаженство Найвитонченішого було в усьому — а “мене колишнього” не було.

Все, що занурене в Океан Дао, — наповнене Їм, подібно до глечика, зануреного у воду.

Я хотів би подарувати вам стан Великого “Не-я”, саме поєднаного з фізичним тілом. Це — той стан, коли всі частини тіла, очищені від “я”, занурені в Океан Дао і заповнені Його Великим Cпокоєм.

Якщо жити так — то наступний крок не вимагає зусиль. Залишається зовсім небагато: сприйняти це Велике “Не-я” як Єдине суще “Я” Дао. Для цього потрібно виростити величезне Безсмертне Тіло – тобто те, що ви називаєте станом “Повного Зросту у Творця”. Можна також тут говорити і про “динамічний аспект Нірвани в Дао”: здатність діяти з Всесвітньої Первинності, з Дао.

Я збагнув це. Я став Майстром Дао.

Ми запитали:

— Хуань, а в Тебе було багато учнів?

— Ні, не багато: десятки, не сотні. Я вчив цього тих, хто були поруч, і тих небагатьох, яких приводив Бог. Одного з них ви знаєте, це — Хань.

Потім Я залишив людям Вчення – і далі допомагав їм вже у невтіленому стані — багатьом і багатьом. Я щасливий, що допомагав і допомагаю вам.

Люблю вас всіх, ви — Моя весна!

Я є Краса! І віддзеркаленням цієї Краси є краса людей, які пізнали Мене!

... Ще хочу звернути увагу на те, що через пізнання рукотворної краси теж можна наближати себе до пізнання Мене.

... Хуань показує “чайні житла”, доріжки в парку, де обов'язково дзюрчить вода, цвітуть лотоси...

— Ця рукотворна краса занурює в спокій та — через спокій — в Мене. Я хочу, щоб так було на всій Землі: щоб спокій, що розчиняє, занурював у Мене!

Ми запитали:

— А як же краса природи?

Він відповів:

— Але ж є люди, які живуть у містах та з міст практично не виїжджають... Вони можуть хоч злегка доторкнутися до Краси Дао через красу рукотворну.

І зверни увагу: адже краса душ — це також вища рукотворна краса!

 

Бесіди з Ханем:

І останнє: це цитати з розмов з Ханем:

— Мовчання розуму! Мовчіть всі, у кого розуми вже розвинені! Тільки тоді можуть почати розкриватися обійми духовного серця, а потім — назустріч їм і Обійми Небесного Отця!

Руками ЛЮБОВІ обіймайте все живе у Творенні, а потім — і Дао!

Так — пройшов весь Шлях Я, і так само — кожен із Нас, Кого ви знаєте і не знаєте.

У всі часи на всіх континентах Землі і у всіх країнах тільки одна стратегія наближала до Мене праведні душі радикально: це — мовчання розвиненого розуму!

Коли розвинений розум замовк – тільки тоді в такому тілі і крізь таке тіло буду говорити Я!

Я впускаю в Себе тільки ті розвинені душі, особистий розум яких навчився мовчати! Тоді стає досить одного Єдиного Розуму! Другий — заважає!

... Ми попросили:

— А Ти не розкажеш нам, як Ти Сам розвивався?

Він відповідав:

— У тій самій тиші відбувалося розпускання Мене — як квітки.

В “оксамитових” умовах вирощував Мене Мій Майстер. Це був Хуань!

Сад, ставки з лотосами... Це був Його ашрам Дао...

Теорія плекання “золотої квітки” — це ж теж Хуань вперше сформулював! Ти читав ці думки десятиліття тому — ще в машинописних папірцях “самвидаву”. Назва була — Таємниці “золотої квітки”. Правда, ті ідеї дійшли тоді до тебе в сильно спотвореному інтерпретаторами варіанті.

А суть трактату була така:

Вінчик “золотої квітки” — це розвинена анахата.

Стебло — частина, що пролягає в Обитель Дао.

“Золота квітка” корінням у неї проростає.

І “цибулина”, як у тюльпана, утворюється там. В неї потрібно почати переселятися анахатою з руками.

А далі — ти теж це давно вже знаєш — індивідуальна “цибулина” “зростається” з “цибулинами” всіх, Які — там... “Цибулина” там — на всіх одна... Вона — нескінченна за часом і за розмірами... Вона і є Дао.

— Так, дякуємо Тобі. Це все нам зрозуміло.

Скажи, будь ласка, а чому Ти зараз влаштувався в Росії?

— Але ж Я вирощував тебе!... Досконалість ти пізнав, в тому числі, завдяки Мені, Нам!...

— Дякуємо Тобі, милий Хань! Але не став, будь ласка, крапку! Розкажи, будь ласка, ще що-небудь найбільш цінне для втілених людей з Твого минулого, наприклад, про те, як Ти вчився у Хуаня?

— Я шукав Безсмертного 2 Майстра Дао, Який би вказав Мені шлях.

2 Такого, Який оволодів Безсмертним Тілом, тобто, “викристалізуваною” в Обителі Дао Свідомістю.

Я бачив багатьох. Всі вони говорили, що знають Істину, що саме їхні методики дозволяють досягти Безсмертя... Проте їхня компетентність не викликала в Мені довіри, і Я йшов і йшов далі...

Одного разу Я зупинився відпочити біля струмка. Вдалині було видно монастир, куди Я збирався дістатися.

До Мене підійшов чоловік і попросив дозволу присісти поруч. Дивовижно плинним і лагідним спокоєм було наповнене Його тіло...

Він спитав, куди стелиться Мій шлях.

Я відповідав, що шукаю Мудреця, який навчить Мене, як осягнути Дао.

Хуань, а це був саме Він, відповів:

— Так — ти ніколи не знайдеш бажане! Ти повинен шукати не людину, але Дао! І тільки тоді Дао стане твоїм провідником і приведе тебе до Мети!

— Спасибі за мудру пораду, — відповів Я. Але скажи тоді: у яку сторону спрямувати Мені шлях?

Хуань відповів:

— Треба йти не в далечінь, а вглиб! Дао — це Найвитонченіше, Воно знаходиться в глибині під всім. Воно є — скрізь. Коли ти навчишся спокою розуму, тільки тоді ти почнеш бачити Шлях, який пізнає саме серце.

... Я зрозумів..., що не знаю, куди йти... І Так Я став учнем Хуаня.

... Довго потім Я перебував в тій омані, що Він Сам не знає відповідей на ті запитання, які ставить нам — Його учням. А Він... лише підводив нас до порогу кожного відкриття, але кожен з нас повинен був рухатися далі тільки ціною своїх власних зусиль...

Я довго жив так, не бачивши Його Величі. Його мудрість була ...тиха.

І тільки згодом, впізнаючи в медитаціях Його знайому посмішку і м'яку ніжність, Я усвідомив до кінця Його всеосяжну Єдність з Дао...

Він допоміг багатьом, й Мені в їх числі, осягнути цю Велику Єдність.

— Хань, Які поради Ти даси всім тим, хто хочуть навчитися керувати своїм розумом?

Він відповів:

— Спокій розуму досягається прийняттям тих уроків, що посилаю і даю Я.

Привчайте також свої уми до поваги всякого життя.

І вчіть свій розум бути вдячним. Вдячний розум — тихий і слухняний. У вдячному розумі ніколи не проростуть насіння гордині, вдячна людина ніколи не загордиться.

Величезна праця і нескінченне терпіння, з якими Океан Дао століттями плекає кожну душу! Неосяжна Сила Любові Дао, ростить та живить кожне життя!

По суті ж, людині нічим пишатися: все, чого вона досягає в земних життях, нехай то успіх у мирських справах або в духовному пошуку, є результатом зусиль багатьох, а зовсім не тільки його. Він отримує знання — з книг, від інших втілених людей або невтілених душ, черпає їх з нескінченної різноманітності життя на Землі. А за всім цим стоїть Великий Творець, який створив Небо і Землю і все живе. Людина користується дарами Небесного Отця, а ті зусилля, яких вона сама докладає для правильного розвитку себе як душі, — лише мізерно малий внесок – у порівнянні з Його Любов'ю і Турботою!

Сама велика подія у всесвіті це коли розкривається для Дао душа людська! Кожна така квітка-душа — безцінний скарб для Мене! Адже немає нічого важливішого за це!

 

Пранаями

... Який сьогодні прекрасний весняний день у нас! Вперше заспівали бекаси хвостами, токувати почали! (У бекасів кілька пісеньок є).

... Це — вівчарик співає, вівчарик-тріщалка... У неї бувають такі сумні нотки, коли їй ні з ким потріщати. Основна пісенька в неї — це тріщання, а коли ні з ким потріщати, вона починає так жалібно посвистувати.

І — одночасно з бекасами, сьогодні перший день “токування” жаб! Ось-тут велика заплава річки, заросла вербами! ... І скоро все це мілководдя заповниться жабами, потім — ікрою жаб'ячою! Потім — буде все кишіти пуголовками!

Перший день токування бекасів і жаб!

Ну а ми зараз говоримо про йогу — на тлі ось цієї саттви весни!

Поговоримо про пранаями.

В епоху атеїзму пранаями, слово пранаями, перекладали як дихальні вправи. Але це — абсолютно неадекватний переклад! З диханням ці рухи прани, тобто енергії, можуть поєднуватися.

Ось, як ми вже обговорювали, психофізичні вправи – коли фізичний компонент допомагає реалізації психічного стану. Так само і дихання можна поєднувати з рухами енергії.

Ось, наприклад, є така пранаяма (називається — “повне дихання”).

Ми ніби вдихаємо через рот вдихаємо світло разом з повітрям — і воно заповнює з кожним наступним вдихом, заповнює все глибше і глибше, тіло.

Потім — видих. Видихаємо світло, змішане з темними енергіями, які — видихаються, виганяються.

Ось так можна спочатку вдихати. Спочатку вдихати, досягаючи світлом-повітрям легень, потім — все глибше і глибше, аж до ступнів ніг, потім — також у руки, також у голову... Все тіло може заповнюватися при вдиху світлом, яке вдихаємо... І видихаємо це світло, змішане з тим, яке має бути вигнане з тіла. Ось це і є “повне дихання”.

Є і ще більш локальні прекрасні пранаями:

Наприклад, ось ми під долонею правої руки відчуваємо бочку, наповнену рідким світлом – що світиться, іскристим Божественним світлом! Рука — це шланг, а легені — насос. І ми вдихаємо через шланг-руку це світло з бочки, потім на видихові видихаємо через другу руку!

Можна повторювати: вдихнули — видихнули, вдихнули — видихнули!

Можна ногу занурити у таку ж бочку. Вдихнули — через другу ногу видихнули!

Або через руку вдихнули — видихнули через ногу!

Потім міняємо бочку. Тут ставимо під цю руку, з цього боку свіжу. Стару бочку перекинули у вогонь, щоб весь бруд згорів. І точнісінько так — у протилежний бік!

Це — чудові пранаями! Якщо ними оволодіти, дуже легко зціляти і хвороби суглобів, і внутрішніх органів, аж до легень, серця, печінки і всього іншого, також — проблеми голови. Якщо ми цими дихальними рухами не з повітря, а зі світла (зі світлом ми працюємо, зі світлими енергіями!) — можна наповнювати при вдиху і голову, ... і видихати через руки або ноги. Безліч варіацій можна придумати!

І ось — півгодини роботи з цими пранаямами щоранку можуть дати дуже великий ефект!

Підкреслюю, що всі такі вправи потрібно робити, поки є сили. Увечері це все робиться набагато складніше, тому що менше сил в організмі. А ось з ранку, коли ми відпочили, ще сили не розтратили, – тоді це все виходить набагато яскравіше, гарніше, сильніше, ефективніше!

Ось ще є чудові вправи на ту ж тему: тільки вже – це теж пранаями, але тільки вже без дихальних рухів; вони були розроблені в Китаї.

У чому суть всього цього: вправ з бочками і того, що я зараз покажу? Суть у тому, що образи наші — це також енергії.

І ось, цими енергіями, які ми самі концентруємо у вигляді образів (наприклад, світла), — ці енергії впливають на інші енергії. Ми цими енергіями, які ми самі концентруємо в просторі, — можемо рятувати наші організми від інших шкідливих енергій.

І ось, беремо ми на долоню образ сонечка... Маленьке сонечко!... Це сонечко тане в наших руках, по руці його світлопроходить крізь анахату — і виливається на іншу долоню. Тепер ми на другий долоні відчуваємо те ж сонечко. ... І — в зворотний шлях!...

Виконуючи вправу, можна перекочуватися з ноги на ногу — дуже плавно та гармонійно, ступні розведені, стоять паралельно...

Ось так ми можемо прочищати і руки, і, разом з тим, анахату, оскільки анахати — знаходяться між руками. Ось так ми вчимося робити руки — єдиносутнісними духовним серцям!

Зараз ми це робимо всередині наших тіл, а потім ми зможемо точно те ж саме робити, будучи величезними свідомостями в масштабах планети нашої і значно більше!

Як на мене, це — дуже приваблива перспектива, тим більше що саме таким ось шляхом ми можемо дорости до здатності реального пізнання Бога, взаємодії з Ним, бачення, відчуття, взаємних пестощів, обіймів, Злиття!

З чогось потрібно починати адже, відразу це зробити не можна! Тому починаємо з простого, поступово, зі сходинки на сходинку… Так наближаємося до Досконалості, до духовної Самореалізації.

 


*  Про принципи цілительства див. у книзі:
          Как познаётся Бог. Книга 1. Автобиография учёного, изучавшего Бога

 

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]