Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Володимир Антонов
Лісові лекції до фільмів

Головна > Книги > Лекції

 

 

Володимир Антонов


Адвайта-йога



(лісова лекція до фільму)


Слово адвайта означає недуальність, неподвійність.

Про адвайту багато говорять у напрямку філософської думки, що отримав назву веданта. Веданта, фактично, не є якесь чітко вибудуване єдине вчення, але сукупність особистих переконань декількох філософів в Індії (у стародавній Індії), що намагалися осмислити і розвинути, перш за все, деякі положення чотирьох давньоіндійських Вед. Всі вони жили на Землі набагато пізніше від Крішни. І, треба думати, всі вони були знайомі з Його Ученням. Але... не всі змогли його зрозуміти.

І це — дивує: адже через Бхагавадгіту Бог роз’яснив людям і сутність Брахмана, і сутність Ішвари, і сутність та значення індивідуальних душ, і їхній розвиток у втіленнях. (Причому, відзначу, що Вчення Крішни цілковито співпадає зі всіма тими Вченнями, які Бог передавав впродовж тисячоліть втіленим людям Землі! З цим, до речі, можна детально ознайомитися в нашій книзі Класика духовної філософії та сучасність).

З Учення Крішни цілком очевидно, що Брахман є Проявом і Виконавцем Волі Ішвари (тобто Первинної Свідомості, Творця, Бога-Отця). Інакше кажучи, терміни Брахман і Святий Дух ідентичні.

Проте в концепціях ведантистів терміну Брахман надають або значення Ішвари, або Абсолюту — що почерпнуто з філософських переконань, які існували ще задовго до Божественного Втілення Крішни.

У нас нині немає мети — детально аналізувати істинні і помилкові положення веданти. Однак зосередимо увагу на головній і найціннішій думці веданти — на адвайті.

Про це, втім, адже і Крішна говорив, показуючи нам мету наших духовних зусиль. Він казав:

Я є Ішвара. Але Я є також і Все (тобто, кажучи сучасною мовою, Абсолют). А Все є сукупність Ішвари і Світу Брахмана, тобто сфери діяльності Брахмана, інакше кажучи — Творіння, включаючи і всі матеріальні тіла, і утілювані в них індивідуальні душі, що еволюціонують. І завдання людей — розвивати себе до пізнання спочатку Брахмана і Злиття з Ним у Брахман-нірвані, а потім — і до пізнання «Мене (казав Крішна) в Моїй сокровенній Суті» і Злиття зі Мною в аспектах і Ішвари, і Абсолюту.

Інакше кажучи, Бог в аспекті Абсолюту є саме (наголошую на важливості!) ЄДИНИЙ ОРГАНІЗМ. І кожен з нас повинен усвідомити (але не тільки через думки і слова, а й через практику розвитку себе як свідомості) цю Його тотальну Єдиносутність, а також свою Єдиносутність Йому. Причому реалізація Єдиносутності Абсолюту може реально мати місце лише після отримання Злиття з Творцем-Ішварою. Адже саме Творець — незліченними Своїми Руками Любові — пронизує і скріплює Своє Творіння.

Саме цими термінами — і треба говорити про адвайту!

Причому людям, що вже мають духовний досвід, зрозуміло, що реалізація цього завдання можлива тільки через послідовне сходження ступенями: спочатку — очищення розуму, тіла, емоційної сфери, основних енергоструктур, потім — подальшого витончення свідомості і її кількісного вирощування за допомогою спеціальних медитативних прийомів.

 

* * *

Це все не схоже на те, що можна спостерігати в практиці сучасних сект «ведантистів», де «вирішення» цих грандіозних завдань розвитку індивідуальної свідомості до Божественності — бачать тільки в розумуваннях і самонавіюванні.

І з цього можуть випливати і такі — парадоксальні за безглуздістю! збочення — як наступне: «Я є складова частина Бога, я це зрозумів (або зрозуміла), а отже, всі мої думки, слова, емоції — БОЖЕСТВЕННІ! Я — як невід'ємна частина Бога — маю право на абсолютно все! Це я — проявляю Волю Бога тут на Землі! Всім — слухатися МЕНЕ! Всім — підкорятися МЕНІ! Хочу — і заберу твоє! Хочу — уб'ю тебе! Я — принижуватиму тебе, знищуючи в тобі твоє «я», допомагаючи і тобі через це усвідомити єдиносутність зі МНОЮ!...». І так далі…

Причому психопатологія, що розвивається на тлі такого дикого сектантства, — це зовсім не поодинокі випадки. Мені особисто доводилося зустрічатися з такими чудовиськами неодноразово, зокрема, серед наркоманів, що вважали цей свій «шлях», — духовним шляхом… Те, чого вони «досягають» на цьому своєму «шляху», — це руйнування інтелекту, а як наслідок — втрата моральності, потім — огрубіння емоційної сфери і отримання пекельного стану душі ще у втіленому стані… А після розвтілення — пекло і, можливо, навіть… Справді отримання «недуальності», «адвайти» (зрозуміло, в лапках) з... протопурушею... після повного розпаду душі в пеклі: у тій самій «геєні огненній»…

 

* * *

Однак до істинної адвайти треба йти зовсім інакше: саме так, як цьому навчає Бог!

Що ж конкретно треба робити? На чому має сенс розставити акценти, йдучи Шляхом адвайта-йоги?

У інтелектуально-етичному ракурсі потрібно якомога повніше проникнутися принципом Ішварапранітхани — постійного відчуття просякнутості всього, включаючи моє тіло, Божественною Свідомістю. Це надасть постійне відчуття присутності мого Вчителя-Бога не тільки поряд, але навіть і всередині мене, що особливо важливо в екстремальних ситуаціях. І саме екстремальні ситуації хай нагадують мені про необхідність повернення до цього відчуття! Що Ти хочеш мені сказати цим, Господи? — ось те запитання до Бога, яке має при цьому виникати першим.

Ще дуже важливий принцип апариграхі — свободи від непотрібних (тобто не необхідних) речей: адже це дозволить не розсіювати увагу, хай в центрі уваги залишиться саме Бог.

Ісус Христос одного разу сказав Своїм учням: «Де скарб ваш — там і серце ваше». Це — надзвичайно вагомі слова! У підсумку роботи зі змінювання себе ми повинні будемо сумістити себе — як свідомість, перетворену у величезне і витончене духовне серце, витончене до стану Ішвари, — з «Серцем Абсолюту», тобто, з Самим Ішварою, Творцем.

Також ми не зможемо обійтися без акценту на принципі хрісмиренномудрості. Адже, коли йдеться про Злиття двох свідомостей, двох душ, — має утворитися саме ОДНА свідомість. Причому, якщо ми це розглядаємо стосовно Злиття з Богом, — то треба розуміти, що Ішвара НЕСКІНЧЕННО ВЕЛИКИЙ — порівняно з індивідуальною свідомістю, що претендує на Злиття з Ним, якою б вдосконаленою вона не була! І це Злиття є саме ВЛИВАННЯМ себе в Нього і РОЗЧИНЕННЯ в Ньому.

Повторюю: має вийти саме ОДНА Свідомість; для іншого тут місця не залишається! Ось навіщо потрібно прагнути знищити в собі це саме нижче «я».

І навчитися цьому треба якомога раніше, вчитися — через розвиток в собі смиренномудрості: тобто смиренного, скромного, неамбітного, без образ відчуття себе — перед Величчю Вселенського Абсолюту.

Але опанувати цим можна лише через освоєння мистецтва психічної саморегуляції, заснованого на очищенні і розвитку своїх чакр; про це ми детально говорили в книзі Екопсихологія.

Адже, наприклад, головна чакра аджня (її назва, до речі, перекладається як не мудра) якраз і є носієм саме того нижчого людського «я», яке і є, так би мовити, «центром егоцентризму». І лише якщо ми навчаємося «вимикати» аджню, переміщаючись концентрацією свідомості в анахату, — тільки тоді, і не інакше, з’являється можливість реалізації смиренномудрості!

Але інтелектуально відстежувати в собі такі емоції, як образливість, роздратування, гнів, само-оборонна амбітність, ревнощі і подібні їм стани душі, — теж необхідно, щоб перемогти в собі ці вади.

Вивчення і виконання решти етичних принципів, наведених, зокрема, в нашій книзі Екопсихологія, в розділах, присвячених аналізу Вчення Патанджалі, яке має назву аштанга-йога, — теж потрібне. Осмислимо самостійно значення для нас у цьому ракурсі, наприклад, принципів ахімси, сатьї, дайї.

Висловлене дозволяє усвідомити, зокрема, що «прийоми», які нині прийнято називати «сучасною психологією», як приниження, образа своїх учнів-жертв «викладачами» — з метою нібито знищення в них їхніх «нижчих я» — є не тільки тотально не ефективними, але повинні розцінюватися як злісне хуліганство, що є яскравим проявом найогидніших душевних якостей тих само «викладачів».

 

* * *

Ну а на психоенергетичній лінії розвитку — треба оволодівати всіма ступенями очищення чакр і головних меридіанів, далі прийоми розвитку себе як витонченого і такого, що зростає кількісно, духовного серця.

Виконати це можливо, до речі, тільки на тлі ісихії — внутрішньої тиші, яка може бути знайдена лише за допомогою духовного серця, яке помітно виросло. Про все це ми вже неодноразово розповідали в наших бесідах і писали в книгах, включаючи Екопсихологію.

А потім — настає час досліджувати весь багатовимірний Абсолют: спочатку частинами, потім об'єднуючи всі Його Частини воєдино в медитації НАМ.

Розповім про останню медитацію детальніше — оскільки існує багато випадків її неправильного розуміння.

Річ у тому, що саме в духовному ракурсі під цим словом треба розуміти не ім'я, а опис Бога. Спочатку ми, так медитуючи, можемо співналаштовуватися і навіть — хто вже вміє — зливатися свідомостями зі всіма конкретно відомими нам Божественними Вчителями. Першим серед Них — цілком доречно, щоб став Крішна.

Потім додаємо співналаштування зі всіма освоєними шарами багатовимірного Абсолюту, які були нами позначені на схемі вивчення будови Абсолюту в книзі Екопсихологія. (Зрозуміло, не потрібно зливатися тільки з вмістом пекла, хоча саме межу з цим еоном добре було б чітко закарбувати).

Треба також навчитися зливатися саме зі Свідомостями вищих еонів. Причому, механізмом такого Злиття є медитація, яку називають тотальною реципрокальністю. Оволодіння нею дозволяє осягнути Нірванічний стан Ніродхі.

Коли ми зможемо збирати в собі всі головні еони одночасно, причому з акцентом в Обителі Ішвари — можна вважати, що вельми значна частина Шляху вже пройдена.

Причому оволодівати всім цим доцільно на відповідних кожному ступеню місцях сили. Так, і для знаходження межі з пеклом, і для освоєння кожного з «позадзеркальних» еонів, а далі і для виконання всієї медитації НАМ цілком — можуть бути знайдені відповідні оптимальні місця сили. Шукайте — і Божественні Вчителі допоможуть!

Ну а далі?

А далі треба буде подвоїти все це через спеціальні прийоми буддхи-йоги; тоді здібність до сприйняття Ішвари і Абсолюту теж подвоїться — і цього вже буде досить для повноти Злиття з Богом в обох цих Вищих Його Аспектах. Я розповідаю зараз про медитацію Хрест, якої навчав своїх Учнів Ісус Христос і на яку вказував в Своєму Євангелії Апостол Філіп.

І ось тільки тоді — адвайта стане реальністю, а не просто базіканням або ж, і гірше того, грубим збоченням!

Але і на цьому — робота з удосконалення себе ще зовсім не закінчується!...

 

* * *

Медитації

Зараз я покажу деякі прийоми адвайта-йоги, а саме — головний механізм реалізації її ідей. Це — тотальна реципрокальність. Саме і лише за допомогою медитації тотальна реципрокальність ми можемо досягти Ніродхі (це — один з компонентів Нірвани).

І ще нині є модне слово: у англійській вимові — Oneness, що означає Єдність, що має на увазі Єдиносутність. Єдиносутність з ким? з чим? — перш за все, з Творцем, з Первинною Свідомістю.

Цей термін зараз став популярний серед молоді, зокрема, англомовних країн. Але його спростили: Oneness — у них означає об'єднатися одне з одним, об'єднатися в обіймах, об'єднатися анахатами… Це — чудово! Але це ще дуже далеко до того Oneness, яке пишеться із великої літери і має на увазі Єдність з Первинною Свідомістю!

Що таке реципрокальність, реципрокал? Реципрокальність — це протилежність. Реципрокал — це той або те, що протилежне мені. Але не треба тут шукати якихось там електричних протилежностей (плюс-мінус), і йдеться зовсім не про сексуальну протилежність (протилежності статей). Йдеться про те, що є «не-я». І премудрість тут полягає в тому, що якщо я зливаюся з тотальним «не-Я» вищих просторових вимірів, то відбувається повне вливання мене в Свідомості тих вимірів. А найголовніший вимір, як ми знаємо, це є Обитель Творця.

І ось, істинна Вища Нірвана полягає в злитті з Ним — з Початковою Свідомістю! Тоді-то і виникає стан Oneness із великої літери! І вже з цього стану ми можемо знову виходити в світ Творіння — для того, щоб з Божественного рівня допомагати втіленим істотам в їхньому розвитку.

Як почати освоювати тотальну реципрокальність? Одразу відзначу як примітку, що тим, хто не пройшов вже певну частину духовного Шляху, — не зрозуміти в принципі те, про що йдеться. Тому, що розуміння може виникнути тільки через об'єднання з «не-Я» Божественним — вже розвиненого духовного серця. Ті, хто ще не приступив до роботи з духовним серцем, їм це в принципі не зрозуміти.

Розпочати освоєння тотальної реципрокальності можна в роботі з партнером. Цей партнер повинен бути приблизно того ж рівня духовного розвитку… (Тобто потрібно просто одночасно робити це в парі з кимось). Можна сісти один напроти одного або встати на відстані двох метрів, півтора, трьох... — не важливо. Далі — обидва входимо в свої розширені анахати і, охопивши партнера духовним серцем, входимо в його анахату — і з його анахати дивимося у бік свого тіла. Може бути дуже приємною ця перша вправа для початку освоєння тотальної реципрокальності з одним реципрокалом!

Потім можна продовжити таким чином: хтось сідає в центр кола (на стілець, наприклад), декілька осіб (чотири-п'ять) сідають навколо на відстані приблизно трьох метрів. Хто в центрі — входить в анахати всіх інших: спочатку — одного, потім — другого, третього, четвертого охоплюємо… А потім дивимося зі всіх їхніх анахат у бік свого тіла, яке перебуває в середині кола.

Те ж саме можна робити (якщо немає партнерів, адекватних за рівнем духовного просування)… те ж саме можна робити з деякими рослинами сили. Ось, зараз моє тіло перебуває посеред таких наших друзів. В цьому випадку це — сосни. Я входжу в їхні свідомості (це робиться саме і лише духовним серцем; якщо підмішується енергія головних чакр, то нічого не виходить!) — і дивлюся у бік свого тіла з них. Утворюється коло, з якого я дивлюся в центр. Ось цей коло і є «не-я» в цьому випадку. І якщо я зливаюся з цим «не-я» — то я розчиняюся повністю в ньому.

Ну а далі ми перейдемо ще на одне місце сили і продовжимо нашу розмову.

Ось — місце сили, що дає наступний етап розвитку себе в тій же тенденції. Воно дозволяє опановувати тотальною реципрокальністю без використання конкретних допоміжних об'єктів: тобто партнерів-людей, рослин тощо.

Тут вся енергетика простору, що оточує, робить те ж саме — одночасно зі всіх сторін, недискретно.

Вектори енергії свідомості, що перебуває тут, направлені до центру моєї анахати. Причому ці вектори — вельми великі! Вони охоплюють приблизно 100 або 200 метрів.

Зливаючись з свідомістю, що існує в цьому просторі, я входжу цілком, без залишку, в це злиття. Мене колишнього немає: «я» повністю перетворилося на «не-я»!

Що потрібно для цього? Перше, це я вже говорив, потрібно мати розвинене духовне серце: щоб було, чим зливатися. Нічим іншим злитись неможливо! Тому, що злиття це є прояв справжньої любові, а органом, що продукує цей стан, є чакра анахата, з якої виростає духовне серце! І якщо воно вирощене — то ми знаходимо здатність зливатися, зокрема, з Богом!

Це стан себе (тобто «не-я») можна створювати і в еонах Святого Духу, і в еоні Обителі Творця. Важливо навчитися цьому прийому — і тоді це можна буде робити вже і без допомоги місць сили.

Ну а місця такі шукайте у себе, поряд з домом. Реально — їх знайти! Я — знаходив! Це — не єдине місце!

А зараз ті, хто може, нехай побачать, що відбувається з векторами свідомості при перетині межі даного місця сили. Ось, я виходжу з нього — і свідомість набуває звичайної форми: тобто духовне серце розширене на сотні метрів, з руками. Повертаюся — і відбувається мимовільна зміна векторів на протилежний напрямок.

Ще раз…

(демонстрація)

А це місце — ще сильніше з погляду явища тотальної реципрокальності.

Тут добре зрозуміло, що мав на увазі Хуан Матус під «хвилею накату». У кожного з нас є енергетичні «кокони», що оточують тіла. І, якщо дозволити енергетичній хвилі, що з усіх боків накочується, зім'яти їх і знищити, — то зникає окремість, яка була сформована «коконом». Вся енергія, що була в «коконі» і в тілі, — зникає і зливається з навколишньою свідомістю!

Це є, зокрема, основою того явища, базою того явища, що називається ісихією. Повнота ісихії може бути досягнута тільки через знищення цієї маленької індивідуальності — через її повне вливання в Океан Божественної Свідомості.

Насамкінець — показуємо місце, де зараз живе Сімеон Новий Богослов — один з Тих, Хто, розвиваючи ісихію в собі, пізнав Первинну Свідомість, пізнав Бога в аспекті Творця.

І ось, якщо і ми цієї ісихії досягли, досягли внутрішньої тиші усередині розвиненого великого, величезного духовного серця, — то в цій тиші ми можемо чути Голос Бога: Божественних Вчителів, Святих Духів!

І Симеон Новий Богослов своїм життям довів реальність пізнаваності Бога через набуття ісихії!

Ну а те, як досягається ісихія, — тепер ми знаємо!

 

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]