Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Володимир Антонов
Екопсихологія

Головна > Книги > Екопсихологія

 

Змiст


ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ В БАГАТОВИМІРНОМУ ПРОСТОРІ

Екологiя і екопсихологiя

Що таке людина

Багатомiрнiсть простору

Бог

Бог — i ми

Сенс життя людини

Доля та її корекцiя

Любов, Мудрiсть i Сила

Що таке Любов

Любов до людей

Любов до природи

Бог є Любов

"Кожен вихiд зi стану любовi..."

Егоцентризм — i Богоцентризм

Любов до Бога

Сексуальний аспект Любовi

Виховання дiтей

Поради щодо харчування

Одяг

Нiчний сон

Медицина, здоров'я й доля

Праця в матерiальному свiтi

Духовне служiння

Прив’язаності помилковi й істинні

Учення Бога — i сектантство

Споконвічний Закон – Санатана Дхарма

Коментар до схеми Патанджалі

Яма та ніяма

Асана

Пранаяма

Пратьяхара

Дхарана

Дхьяна

Самадхі

Чакри та меридіани

Медитативнi тренування

Мiсця сили

Формула Бабаджі

Істина

Простота

Любов

Карма-йога (служіння)

Знищення свого нижчого «я» заради злиття з «Я» Бога

Завершення Шляху

ПРАКТИКА ПРЯМОГО ШЛЯХУ

Попередні методи

Початкові методи

Етична самокорекція

Враження — як «їжа» для душі

Початковий контроль своїх емоцій

Про співчуття

Зібраність, енергійність

Хатха-йога

Робота з образними уявленнями («візуалізація»)

Основні методи

«Хрест Будди»

Розминка

Релаксаційні асани

Пранаями

Психофізичні вправи

«Шавасана»

«Латихан». Хрещення Святим Духом

Очищення чакр. Розкриття духовного серця

Виходи з тіла

Розвиток чакр. Дань-тяни

Робота з меридіанами. Сушумна, читрині, жень-мо, «мікрокосмічна орбіта», серединний меридіан

«Кокон»

«Міхурі сприйняття»

Розвиток сили у витонченості  (правильна «кристалізація» свідомості)

«Моржування»

Медитативний біг

Вищі методи

Пранава. «Народження» і «дорослішання» у Святому Духові

Іще про самозцілення

«Тотальна реципрокальність» (Ніродхі)

Вогняне хрещення

«Корінь»

«Підняття» кундаліні

Входження в Обитель Творця

Наш смисл життя (лекція)

Про «древо пізнання добра і зла» (лекція)

Сходини духовного Шляху

Як полюбити Бога? (лекція)

Практика сучасного ісихазму (лекція)

«Сонце Бога» або Як стати Океаном Чистої Любові (лекція)

Як розуміти слово Бог (лекція)

Релігія — і релігійні рухи та школи (лекція)

«Вузький Шлях» до Вищої Мети (лекція)

Атман і Кундаліні (лекція)

Служіння Богові (лекція)

Мистецтво і духовний розвиток (лекція)

Головні принципи викладання психічної саморегуляції дітям та підліткам (лекція)

Мистецтво бути щасливими (лісова лекція до фільму)

Саттва туманів (лісова лекція до фільму)

Саттва весни (передмова до фільму)

Ключі до таємниць життя. Набуття безсмертя (лісова лекція до фільму)

ЗАГАЛЬНЕ ЗАКІНЧЕННЯ

1. Про історію релігії

2. Що потрібно розуміти  під словом Бог

3. Що таке людина

4. Основи методології  духовного вдосконалення

5. Структура людського організму  і будова Абсолюту

6. Якою має бути практика релігійних об’єднань

Лiтература

Схема вивчення структури Абсолюту



ЭКОПСИХОЛОГИЯ
ЭКОПСИХОЛОГИЯ

 

 

Як полюбити Бога? (лекція)

 

Наша любов до Бога має вести нас до осягнення не раю, а значно більших духовних висот — до Злиття з Творцем у Його вищому еоні. Саме цього Він чекає від нас. Адже в цьому — Його Еволюція, Його Життя! І, якщо ми Його любимо, — то мусимо це зробити! Заради Нього, не заради себе!

Нам добре б реально закохатися в Нього — до такого ступеня, щоб сумувати за Ним, не знаходити без Нього собі місця на Землі!

Закоханість у Нього має стати подібною пристрасній закоханості в людину! Вона припускає, у тім числі, прагнення до реального Злиття — Злиття свідомостей, подібне тому, як об’єднуються пломеніючою любов’ю одне до одного душі людей.

Однак, щоб так закохатися в Бога, потрібно знати про Нього якомога більше.

І тоді Він реально може бути пізнаний — і не лише розумом!

Однак Він стає чутним, видимим, відчутним на дотик — лише для тієї людини, яка наблизилася до Нього за станом душі.

Він є Любов. І лише той, хто вже став великою, витонченою і сильною Любов’ю, може так відчувати Бога. І Злиття з Ним тоді стає не порожнім словом, а практикою самого життя.

… Ті, хто досягнув Злиття з Творцем, стають — назавжди — невід’ємними частинами Його.

Проте — за необхідності, наприклад, заради виконання Своїх Місій на Землі чи інших планетах — Вони можуть знову відособлюватися Частиною Себе, зберігаючи при цьому злитість з Ним.

Ісус окреслив цю ситуацію в образі виноградної лози (Ін 15): із “Грунту” (тобто, Свідомості Вселенського Бога-Отця) виходить “Стовбур” — Свідомість Божественного Учителя, Котрий Своїми Руками-Гілками підтримує велику кількість втілених душ, які уповають на Нього.

Саме так проявляють Себе для втілених людей Божественні Вчителі. Вони при цьому можуть мати матеріальні тіла (тобто, бути втіленими), або ж їх не мати.

Але й Ті, котрі зараз мають тіла, володіють здатністю працювати у той же час Частинами Себе-Свідомості у будь-якій частині планети. Адже Вони (як Свідомості) мають розмір, незрівнянно більший, ніж наша планета; у тіла ж Свої Вони розміщують лише мізерні частки Себе.

 

* * *

Сформулюю це ще раз для тих, хто поки не з’ясував для себе остаточно різниці між язичницькими “богами” — і особистісними Проявленнями Бога-Отця. Плутанина у розумінні відповіді на це питання виникає через відсутність у майже всіх релігійних людей правильних уявлень про багатовимірність простору.

А критерій тут такий: Частиною Бога-Отця є лише Той, Хто перебуває у Злитті з Ним у вищому, одвічному, єдиному для всього нескінченного Всесвіту еоні.

Язичницькі ж “боги” є або вигаданими персонажами народного фольклору, або реальними духами того чи того (але не вищого) рівня еволюційного поступу.

Бог в аспектах Творця, Вищого Учителя і Мети для всіх нас — саме Єдиний, хоча і складається з багатьох взаємнорозчинених Досконалих Свідомостей. Їх об’єднує те, що всі Вони перебувають в Обителі Найвитонченішої Свідомості і діють на різних “острівцях” Творіння, виходячи з неї.

Тепер зрозуміло?

Отже, лишається лише проникнути Туди і закріпитися Там у Злитті з Творцем.

 

* * *

Найпринциповішою віхою на початку цього Шляху для нас стає реалізація функцій духовного серця (енергії чакри анахати, середнього дань-тяна). Ця енергоструктура організму є саме тим органом, який продукує емоції любові.

Дуже мало людей володіє розвиненим духовним серцем вроджено (тобто, ще від минулого втілення).

Деяким жінкам вдається досить просто досягнути розвитку функцій цього органу за допомогою гармонійного подружнього життя, адже жіночий організм з характерними для нього гормонами, з ерогенністю молочних залоз, напряму пов’язаний з анахатою, також з можливістю вдосконалювати свою любов у піклуванні про дітей, — дає душам, втіленим у жіночі тіла, незрівнянні переваги й перед “сильною” (у грубості і насильстві) статтю.

Для решти ж людей єдиною можливістю радикально перетворити себе — лишається застосування спеціальних психотехнік, які були розроблені духовними школами і християнства, й індуїзму, і даосизму, і буддизму, й ісламу, й інших релігійних традицій.

… Бог є Любов. Він Сам стверджує це. Те ж саме може підтвердити кожен, хто справді пізнав Бога.

І нам, щоб стати подібними до Нього, також потрібно навчитися бути у прямому значенні Любов’ю.

Це починається з того, щоб привчити себе наполегливо жити концентрацією свідомості у своїй чакрі анахаті.

При цьому свідомість входить в стан любові.

Потім — за допомогою медитативних тренувань — ми поступово розширюємося у цьому стані так, щоб стати спочатку набагато більшими за свої тіла, потім обхопити духовним серцем усю Землю, а згодом обійняти собою-Любов’ю — Бога…

Так ми поступово стаємо “космічними духовними серцями” і вливаємося в Океан Вселенського Творця.

Однак, щоб запровадити в життя цю просту схему, потрібно зробити дуже багато. Вся проблема тут у тому, що Він не підпускає до Себе недостойних.

І от тепер ми почнемо говорити про реалізацію наведеної схеми — поступово, з самого початку, так, щоб недостойні також змогли стати достойними повної духовної Самореалізації вже в цьому земному житті.

 

* * *

Духовна робота починатиметься з вивчення концепції Шляху та її прийняття. Потім — початкове етичне перетворення себе. Після цього — входження на власне духовний Шлях і просування по ньому.

Саме слово “духовність” походить від фрази, яку промовив Ісус Христос: Бог є Дух. Тобто, духовність — це подібність Богові-Духу. А духовний Шлях — це Шлях поступового перетворення себе — в Нього. Перетворення в Нього здійснюється за допомогою якісної зміни і зростання, насамперед, духовного серця. Або, іншими словами, духовне зростання — це, переважно, зростання себе як духовного серця.

Про те, як стати духовним серцем і як далі перетворювати себе, я уже розповідав. Зазначу зараз лише те, що критерієм першого успіху буде впевнена здатність дивитися очима душі із своєї грудної клітки на навколишній світ (підкреслю: не в переносному, а в прямому значенні цих слів!).

Адже, коли ми починаємо відчувати себе не тілами, а вільними свідомостями, ми починаємо бачити саме зором душі — тим самим, яким бачать ті, хто вже покинув свої матеріальні тіла і став, як ми кажемо, духами.

Цим же зором бачить і Бог — те, що, зокрема, відбувається у Його Творінні з кожним із нас.

Можна ще сказати, що Творець є Серцем Бога — Бога в аспекті Абсолюту.

Ось чому пізнати Його і влитися в Нього можливо, тільки лише також ставши досконалим духовним серцем.

 

* * *

У Бхагавадгіті — одному з найвеличніших духовних літературних джерел — виявилася вкрапленою недомовка, що стала причиною великої кількості помилок тих людей, які даремно намагалися йти до Досконалості без любові, не через любов.

А саме, в бесіді з Арджуною Крішна, показуючи жестом на свою грудну клітку, говорив, що ось тут, між цими “бровами” (це був жарт: Він показував на волосся на Своїх чоловічих грудях), слід відкрити вихід Атмічної Енергії…

Але Його жест не був переданий у Бхагавадгіті, тому жарт не був зрозумілий для читачів — і багато людей з часом почали намагатися “відкрити третє око” — око душі не з духовного серця, а з однієї із найгрубіших чакр — аджні.

Результати були завжди відповідними: огрубіння всієї свідомості, а іноді — стреси і порушення здоров’я. (Хоча у деяких випадках з’являлася здатність бачити кольори, що відповідають емоційним станам інших людей; це не було корисним на духовному Шляху, але “підкріплювало” дану хибну традицію).

Тобто, “третє око” (трикутту) потрібно відкривати аж ніяк не на лобі, а посередині своєї грудної клітки.

Якщо ви не вірите мені зараз — можете перепитати у Крішни, як це робив я. Але лише маєте для цього спочатку наблизитися до Його стану і, зокрема, навчитися бачити Його — як Божественну Свідомість, перетворившись у розвинене духовне серце. (Інакше ви почуєте будь-що від якого-небудь біса, який буде називати вам себе Крішною).

 

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]