Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Володимир Антонов
Екопсихологія

Головна > Книги > Екопсихологія

 

Змiст


ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ В БАГАТОВИМІРНОМУ ПРОСТОРІ

Екологiя і екопсихологiя

Що таке людина

Багатомiрнiсть простору

Бог

Бог — i ми

Сенс життя людини

Доля та її корекцiя

Любов, Мудрiсть i Сила

Що таке Любов

Любов до людей

Любов до природи

Бог є Любов

"Кожен вихiд зi стану любовi..."

Егоцентризм — i Богоцентризм

Любов до Бога

Сексуальний аспект Любовi

Виховання дiтей

Поради щодо харчування

Одяг

Нiчний сон

Медицина, здоров'я й доля

Праця в матерiальному свiтi

Духовне служiння

Прив’язаності помилковi й істинні

Учення Бога — i сектантство

Споконвічний Закон – Санатана Дхарма

Коментар до схеми Патанджалі

Яма та ніяма

Асана

Пранаяма

Пратьяхара

Дхарана

Дхьяна

Самадхі

Чакри та меридіани

Медитативнi тренування

Мiсця сили

Формула Бабаджі

Істина

Простота

Любов

Карма-йога (служіння)

Знищення свого нижчого «я» заради злиття з «Я» Бога

Завершення Шляху

ПРАКТИКА ПРЯМОГО ШЛЯХУ

Попередні методи

Початкові методи

Етична самокорекція

Враження — як «їжа» для душі

Початковий контроль своїх емоцій

Про співчуття

Зібраність, енергійність

Хатха-йога

Робота з образними уявленнями («візуалізація»)

Основні методи

«Хрест Будди»

Розминка

Релаксаційні асани

Пранаями

Психофізичні вправи

«Шавасана»

«Латихан». Хрещення Святим Духом

Очищення чакр. Розкриття духовного серця

Виходи з тіла

Розвиток чакр. Дань-тяни

Робота з меридіанами. Сушумна, читрині, жень-мо, «мікрокосмічна орбіта», серединний меридіан

«Кокон»

«Міхурі сприйняття»

Розвиток сили у витонченості  (правильна «кристалізація» свідомості)

«Моржування»

Медитативний біг

Вищі методи

Пранава. «Народження» і «дорослішання» у Святому Духові

Іще про самозцілення

«Тотальна реципрокальність» (Ніродхі)

Вогняне хрещення

«Корінь»

«Підняття» кундаліні

Входження в Обитель Творця

Наш смисл життя (лекція)

Про «древо пізнання добра і зла» (лекція)

Сходини духовного Шляху

Як полюбити Бога? (лекція)

Практика сучасного ісихазму (лекція)

«Сонце Бога» або Як стати Океаном Чистої Любові (лекція)

Як розуміти слово Бог (лекція)

Релігія — і релігійні рухи та школи (лекція)

«Вузький Шлях» до Вищої Мети (лекція)

Атман і Кундаліні (лекція)

Служіння Богові (лекція)

Мистецтво і духовний розвиток (лекція)

Головні принципи викладання психічної саморегуляції дітям та підліткам (лекція)

Мистецтво бути щасливими (лісова лекція до фільму)

Саттва туманів (лісова лекція до фільму)

Саттва весни (передмова до фільму)

Ключі до таємниць життя. Набуття безсмертя (лісова лекція до фільму)

ЗАГАЛЬНЕ ЗАКІНЧЕННЯ

1. Про історію релігії

2. Що потрібно розуміти  під словом Бог

3. Що таке людина

4. Основи методології  духовного вдосконалення

5. Структура людського організму  і будова Абсолюту

6. Якою має бути практика релігійних об’єднань

Лiтература

Схема вивчення структури Абсолюту



ЭКОПСИХОЛОГИЯ
ЭКОПСИХОЛОГИЯ

 

 

Яма та ніяма

 

Цi термiни перекладаються як “зусилля та розслаблення” або “напруга та спокiй”. Цей ступінь включає освоєння головних етичних i психогігієнічних правил життя духовного шукача.

Перше правило називається ахімса — ненанесення шкоди. Мова йде про прагнення, по можливостi, не заподiювати будь-якої шкоди всiм живим iстотам у справах, словах, думках та емоцiях.

Це включає, у тому числi, i розглянутi вище правила етично вiрного харчування, i, що не менш важливо, виключення грубих емоцiй, сполучених з поганими думками, які часто супроводжуються брутальними словами та вчинками.

Нашi етичнi помилки, включаючи злочини, можуть бути викликанi або невiданням, неуцтвом, нерозумiнням будови Всесвіту та своїх мiсць i ролi в ньому, або ж потуранням таким емоцiям, як злiсть, осуд, ревнощі, образа, тривога, страх i т. ін., що є проявами iндивiдуального “я”, що хибно “cтирчить”.

На духовному Шляху одним з важливих завдань є знищення iндивiдуального нижчого “я” за допомогою злиття його iз всезагальним Вищим “Я” Творця. Робота в цьому напрямку починається боротьбою з усiма порочними проявами свого “я”, насамперед — в емоцiйному реагуваннi.

Важливим методом тут є каяття: щире усвідомлення вчинених етичних помилок з ментальним аналiзом тих ситуацiй i знаходженням правильних їхніх розв'язань.

Багато хто не розумiє, що таке принцип неосуду. Осуд — це саме емоцiя, одна з форм гнiву. Це зовсiм не iнтелектуальний аналiз, не виявлення й обговорення чиїхось помилок. Аналiз — необхiдний: вiн дозволяє навчитися не повторювати чужих помилок. Але вiн повинен здійснюватися без емоцiй гнiву в будь-якому його варiантi.

Емоцiї — це стани свiдомостi. Вони випромiнюються за межi тiла, створюючи енергетичне середовище для оточуючих людей та iнших iстот.

Люди, котрі живуть у грубих емоцiйних станах, продукують руйнівне, хворобливе середовище перебування для оточуючих, спiлкування з ними може викликати важкi енергоураження та хвороби, особливо у дiтей.

Люди ж, котрі живуть у станах витонченої любовi, оздоровлюють, одухотворюють, облагороджують все навколо своїх тiл, зцiлюють однією лише своєю присутнiстю. І чим сильнiша їхня любов i потужніша свiдомiсть — тим бiльший простiр навколо вони одухотворюють — аж до планетарних масштабiв.

Повного освоєння контролю над своєю емоцiйною сферою духовний шукач досягає лише шляхом роботи зi своїми чакрами та iншими енергоструктурами й потiм об'єднанням себе (як свiдомостi) зi Свiдомiстю Божественною. Але починати зусилля належить уже з самого початку Шляху.

Другим правилом ями є сатья — істинність, чистота, правдивiсть.

Але бувають випадки, коли ми не можемо сказати правду, тому що це заподiє комусь шкоду. Тодi — краще промовчати або ухилитися вiд вiдповiдi...

Сказавши неправду, ми стаємо грiшниками перед Богом i заручниками своєї брехні перед людьми, тому що нам потiм доведеться побоюватися викриття, жити в тривозi, а не в стані стiйкого й чистого спокою.

Третє правило — астея — вiдмова вiд прагнення до володiння чужими речами. Ми повиннi всі сили спрямувати на пiзнання Бога. Прагнення ж мати матерiальнi речi, до того ж, чужі, — це є повне перекручення істинної спрямованостi свiдомостi, поєднане, до того ж, iз заподiянням шкоди iншим людям.

Четверте правило — апаріграха — свобода вiд непотрiбних (не необхiдних) речей, якi лише вiдволiкають увагу вiд головного: вiд спрямованостi до Злиття з Творцем.

П'яте правило — Брахмачарія, що означає “проходження шляхом Брахмана (Святого Духу)”. Це має на увазi вiдмову вiд власних “земних” бажань (крiм елементарного забезпечення потреб тiла) i перенаправлення своєї уваги на Бога, на пошук Його розумом, а потiм i розвиненою свiдомiстю.

Це правило має на увазi щиру вiдмову й вiд пошукiв земної слави та почестей, i вiд накопичення марних у свiтi Брахмана речей, i вiд прикрашання свого тiла.

Деякi люди трактують правило Брахмачарії лише як целiбат (статева помiрнiсть). Але це — занадто вузько, та й зовсiм не потрiбно з причини саме духовного ставлення до сексу. Навпаки, целiбат може призводити й до простатиту в чоловiкiв, i до енергетичного “зiв'янення” жiнок, i до “черствіння” свiдомостi в обох статей. Та й просто вiн зовсiм не сприяє прогресу на духовному Шляху. Насправдi важлива не вiдмова вiд сексу, а вiдмова вiд надмiрної захопленостi ним та вiд сексуальних стосунків з неадекватними партнерами.

Шосте правило — шауча — дотримання чистоти тiла. Головне тут — по можливостi щоденне миття всього тiла з милом теплою або гарячою водою. Це очищає шкiру вiд вiдкладень потових солей, якi порушують нормальне функцiонування всього органiзму. Згадаємо тi вiдчуття, якi виникають пiсля гарного миття тiла, якщо до цього довго не митися! Такий от стан комфорту можна й потрiбно створювати собi щодня, якщо митися вранці.

До шаучі також вiдносять чищення зубiв i т.п.

Є й спецiальнi лiкувальнi прийоми шаучі: такi, як промивання носа й носоглотки втягуванням через нiс солоної води. Застосовувати їх постiйно пiдстав немає. Проте ці прекрасні засоби допоможуть кому потрібно — позбутися хронічного нежитю.

Сьоме правило — мітахара — чисте харчування. Про це вже говорилося детально вище. Тут же вiдзначимо лише те, що їжа повинна вживатися в емоційно сприятливій обстановцi, у жодному разi не на тлi конфлiктних розмов, запеклих суперечок, не в присутностi злiсних, роздратованих людей.

Для гармонiзацiї стану можна перед трапезою робити медитацiю.

Наприклад, прекрасна щодо цього православна молитва “Царю Небесний”.

Восьме правило — сантоша — постiйна пiдтримка позитивного емоцiйного тла. Якщо ми відчуваємо присутнiсть Господа і своє життя цiлком присвячуємо Йому, якщо у нас немає власної корисливостi в наших справах, якщо ми знаємо, що за нами безупинно спостерiгає Вiн, веде нас, навчає, Сам створює нам навчальнi труднощi й Сам же допомагає знаходити розв’язання проблем, — чому ж нам не жити в постiйнiй радостi?

“Ти — робиш свою справу, Я — керую подiями”, — так Вiн навчав колись автора цієї книги [9].

Дев'яте правило — свадхіяна — фiлософськi мiркування, бесiди, читання, що сприяють повному усвiдомленню сенсу свого життя й Шляху до Досконалості.

“Спрямуй свiй розум на Мене...” — так визначив Крішна першi кроки людини на Шляху до Бога [10,18].

Десяте правило — тапас — будь-якi самообмеження й примушування себе заради боротьби зi своїми пороками. Тапас навчає, у тому числi, духовнiй дисциплiнi, сповідуванню принципу “треба!” замiсть “хочу!”.

Одинадцяте правило — Ішварапранітхана — вiдчуття пройнятості всього сущого Свiдомiстю Творця (Ішвари), вiдчуття постiйної Його присутностi поза й усерединi мого й iнших тiл, а також предметiв, вiдчуття Його як Учителя й Свiдка всього, що робиться мною й вiдбувається зі мною.

І ще чотири дуже важливi правила:

кшама — терпимiсть до тих, хто думає iнакше, ніж я,

дайя — милосердя, доброта,

арджава — простота, вiдсутнiсть зарозумiлостi,

хрі — смиренномудрість, вiдсутнiсть а) самозамилування, гордостi за свої реальні успiхи й б) марнославства — самовихваляння за свої надумані достоїнства.

 

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]