Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Володимир Антонов
Екопсихологія

Головна > Книги > Екопсихологія

 

Змiст


ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ В БАГАТОВИМІРНОМУ ПРОСТОРІ

Екологiя і екопсихологiя

Що таке людина

Багатомiрнiсть простору

Бог

Бог — i ми

Сенс життя людини

Доля та її корекцiя

Любов, Мудрiсть i Сила

Що таке Любов

Любов до людей

Любов до природи

Бог є Любов

"Кожен вихiд зi стану любовi..."

Егоцентризм — i Богоцентризм

Любов до Бога

Сексуальний аспект Любовi

Виховання дiтей

Поради щодо харчування

Одяг

Нiчний сон

Медицина, здоров'я й доля

Праця в матерiальному свiтi

Духовне служiння

Прив’язаності помилковi й істинні

Учення Бога — i сектантство

Споконвічний Закон – Санатана Дхарма

Коментар до схеми Патанджалі

Яма та ніяма

Асана

Пранаяма

Пратьяхара

Дхарана

Дхьяна

Самадхі

Чакри та меридіани

Медитативнi тренування

Мiсця сили

Формула Бабаджі

Істина

Простота

Любов

Карма-йога (служіння)

Знищення свого нижчого «я» заради злиття з «Я» Бога

Завершення Шляху

ПРАКТИКА ПРЯМОГО ШЛЯХУ

Попередні методи

Початкові методи

Етична самокорекція

Враження — як «їжа» для душі

Початковий контроль своїх емоцій

Про співчуття

Зібраність, енергійність

Хатха-йога

Робота з образними уявленнями («візуалізація»)

Основні методи

«Хрест Будди»

Розминка

Релаксаційні асани

Пранаями

Психофізичні вправи

«Шавасана»

«Латихан». Хрещення Святим Духом

Очищення чакр. Розкриття духовного серця

Виходи з тіла

Розвиток чакр. Дань-тяни

Робота з меридіанами. Сушумна, читрині, жень-мо, «мікрокосмічна орбіта», серединний меридіан

«Кокон»

«Міхурі сприйняття»

Розвиток сили у витонченості  (правильна «кристалізація» свідомості)

«Моржування»

Медитативний біг

Вищі методи

Пранава. «Народження» і «дорослішання» у Святому Духові

Іще про самозцілення

«Тотальна реципрокальність» (Ніродхі)

Вогняне хрещення

«Корінь»

«Підняття» кундаліні

Входження в Обитель Творця

Наш смисл життя (лекція)

Про «древо пізнання добра і зла» (лекція)

Сходини духовного Шляху

Як полюбити Бога? (лекція)

Практика сучасного ісихазму (лекція)

«Сонце Бога» або Як стати Океаном Чистої Любові (лекція)

Як розуміти слово Бог (лекція)

Релігія — і релігійні рухи та школи (лекція)

«Вузький Шлях» до Вищої Мети (лекція)

Атман і Кундаліні (лекція)

Служіння Богові (лекція)

Мистецтво і духовний розвиток (лекція)

Головні принципи викладання психічної саморегуляції дітям та підліткам (лекція)

Мистецтво бути щасливими (лісова лекція до фільму)

Саттва туманів (лісова лекція до фільму)

Саттва весни (передмова до фільму)

Ключі до таємниць життя. Набуття безсмертя (лісова лекція до фільму)

ЗАГАЛЬНЕ ЗАКІНЧЕННЯ

1. Про історію релігії

2. Що потрібно розуміти  під словом Бог

3. Що таке людина

4. Основи методології  духовного вдосконалення

5. Структура людського організму  і будова Абсолюту

6. Якою має бути практика релігійних об’єднань

Лiтература

Схема вивчення структури Абсолюту



ЭКОПСИХОЛОГИЯ
ЭКОПСИХОЛОГИЯ

 

 

Любов до Бога

 

Духовний Шлях для тих, хто йде сильно й вірно — це Шлях зростаючого блаженства, радості, щастя!

Але чому так мало людей іде по ньому? І чому така велика їхня кількість цілком задовольняється псевдорелігійними діями типу того, що фарбує яйця, напивається по святах “зєло міцно” і ритуально вбиває тварин та рослини?

Та чи тільки брак розуму штовхає їх на ці сурогати, які найчастіше є фактично злочинами перед лицем Бога? Чи справа ще й у відсутності любові до Бога?

Адже Любов до Бога має на увазі не участь в обрядах “про всякий випадок”: раптом Він насправді є й покарає. Любов до Бога — це любовний потяг до Нього: до пізнання Його й Злиття з Ним. Вона подібна сексуальній пристрасті: закохані в Нього тужать від розлуки з Ним і насичуються блаженством у моменти побачень — успішно виконуваних медитацій.

Та щоб так полюбити Бога, потрібно дійсно вже вміти любити й закохуватися. Для людини, яка не вміє любити, Бог недосяжний. Про це говорив Ісус: навчіться спочатку любити одне одного — тоді зможете направити свою вже розвинену любов на Бога-Отця.

Але не обов'язково витрачати втілення на те, щоб довго й важко вчитися мистецтву земної любові. Можна значно прискорити своє навчання, застосовуючи спеціальні прийоми розвитку органу любові — духовного серця. І також необхідно розуміти, що ж таке є Бог: адже не можуть серйозних людей надихнути на любов казкові персонажі, що підносяться “пастирями” вироджених релігійних напрямків!

... Бог-Отець пізнаваний людиною тільки в чернецтві. Але чернецтво — це не носіння уніформи того або іншого кольору — чорної, білої, жовтогарячої... І не гордовите величання себе новим — частіше іноземним — ім'ям. Все те — дитячі ігри “у релігію” дорослих людей.

Істинне чернецтво — це й не життя обов'язково в монастирі. І не відмова від піклування про родину, від соціального служіння. І не категоричний целібат. І не “умертвіння плоті” відкиданням елементарної гігієни, веригами й хворобами.

Істинне чернецтво — це стан зв'язаності індріями не з об'єктами світу матерії, а з Богом. Це — результат закоханості в Бога душі, розвиненої медитативними тренуваннями.

Чернець — як це слово розуміє Бог — є людина, яка живе в стані постійної зібраності (алертності), вона відчуває себе в стані “тотальної війни” зі своїми пороками й недоліками. Цей духовний воїн воює також за благополуччя своїх супутників на духовному Шляху.

Важливими атрибутами монаха-воїна є володіння келією: кімнатою або будинком, де він спить і проводить наодинці з Богом значну частину свого часу, а також можливість усамітнюватися для медитативної роботи на лоні природи.

А ще надто важливо мати можливiсть мити все тiло з милом щодня. Чистота тiла сприяє здоров'ю, свiжостi вiдчуттiв i витонченості емоцiй.

Також добре мати “кварцову” лампу, особливо якщо живеш у північних широтах, — аби загоряти весь рік. Промені сонця — не тільки “живі”, але навіть штучно створені, змодельовані людиною — несуть нам здоров'я, сприяють благополуччю наших тіл і душ.

А ще в житті монаха-воїна обов'язково повинні бути основні духовні книги, також друзі-супутники на Шляху й, що найголовніше, — Бог як Вчитель, який відчувається постійно, Порадник, ласкавий, турботливий, але суворий до наших відхилень від Шляху до Нього Вселенський Отець-Мати.

Критерієм успіху духовного монаха-воїна є зникнення егоцентризму (що проявляється в уразливості, у прагненні одержати щось “собі”) і в поступовому наростанні відчуття Богоцентризму.

Останнє припускає не інтелектуальне знання того, що є, мовляв, Бог, а реальне відчуття того, що Він є скрізь, у всьому, є Всім. Відчуття “себе” при цьому зникає: особисте нижче “я” — за рахунок зрощення індріями з Богом — поступово розчиняється в Ньому. Це принципово змінює екологічний статус людини, чи не так?

... Подвижникам, жагуче закоханим у Творця й не мислячим іншого сенсу своїх життів, крім як Злиття в Любові з Ним і допомоги в цьому іншим, Він дозволяє перенестися у Свою Обитель, у Себе. Розмістивши себе як духовне серце там, можна вперше реально обійняти руками свідомості свого Головного Коханого.

А далі зміцнення Злиття з Ним дозволяє почати діяти уже з Його Обителі, відчуваючи себе Його Частиною.

Це і є повна духовна самореалізація, повне Звільнення, вища Нірвана, завершення своєї особистої еволюції як людини, повне пізнання Бога й себе, Злиття з Ним в Одне.

 

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]